Ми є родина у Христі

Постійні виклики сучасності змушують нас, християн, у свободі свого серця, по-особливому свідчити і проповідувати шлях до спасіння. У цей час непевності та пандемії коронавірусу кожному з нас слід пам’ятати про своє справжнє покликання,  не забуваючи про тих, хто нас оточує. На цьому простому принципі, який є прикладом живої віри, ми маємо будувати наше сьогодення і наше майбутнє. Для цього потрібно чимало, і не завжди нам усе легко вдається, але як ми добре усі знаємо, «у Бога не має нічого неможливого» (Лк. 1, 37). Тому слід дякувати Богу за отримані таланти, і ділитися душевно радістю з тими, кому, можливо, цієї радості і спокою на душі не вистачає.

У суботу, 13 листопада, я мав змогу молитися вечірню разом із вірними парафії Святого Миколая Чудотворця, у храмі Рождества Пророка Предтечі Хрестителя Йоана, що у місті Бамберзі. У храмі можна було зустріти багато гостей, також наших парохіян з Нюрнбергу, Ерлангену, Швабаху, Вюрцбургу та інших околиць. Під час вечірні, кожен з присутніх, в добровільний для себе спосіб, мав можливість поговорити з Богом, піднести Йому свої прохання, послухати Його Слова. І не в останню чергу, подякувати за ту ласку і благодать, у якій перебуває. 

Сама Вечірня відбулася за хорового супроводу ще одних, не менш важливих гостей парафії – братів-семінаристів із Східної Колегії, що в Айхштатті. Їхній спів став для багатьох вірних прикладом того, що найкращий спосіб ділитися Божою Любов’ю виявляється через таланти, якими наділив нас Сам Господь.

Після молитви настоятель храму ієрей Андрій радо запросив усіх на спільну трапезу і святковий вечір присвячений  українській народній пісні. Окрім братів-семінаристів, співом яких можна було милуватися весь вечір, кожен охочий долучився не тільки до співвиконання пісень, але й особисто мав змогу продемонструвати свої вокальні здібності. 

У цей вечір пролунало чимало пісень, які поєднювали у собі різноманітні тематики нашої історії та культури. Саме це свято є прикладом того, що навіть у сучасному світі є ті, які, навіть, далеко за межами України не бояться плекати свої традиції, які підтримують ідеї нашої ментальності, які єднаються і в пісні, і в молитві «як велика і дружня родина у Христі». 

Ми дякуємо усім, хто своїми талантами долучився до організації та проведення цього вечора. Запрошуємо і надалі брати участь у наших заходах, а також пропонувати свої ідеї і заохочувати інших. 

Підготував Ігор Куць, Магістр історії УКУ