Цьогорічна урочиста Літургія проходила під гаслом «Hab Mut, steh auf!» («Май відвагу, встань!») та об’єднала представників іншомовних католицьких громад дієцезії. Особливий акцент було зроблено на єдності Церкви в багатоманітності народів і культур. Недаремно богослужіння мало промовисту назву «Одна Церква — багато мов», адже в ньому брали участь громади з різних країн світу, які спільно молилися різними мовами, свідчачи про вселенський характер Католицької Церкви.
Паломники з Бамберга вирушили до Вюрцбурга ще зранку. Дорогою вони молилися вервицю, ввіряючи Господу особисті намірення, Україну, мир у світі та потреби наших громад. Також учасники паломництва мали нагоду ближче познайомитися з життям і мученицьким подвигом святого Кіліана — ірландського місіонера, який понад 1300 років тому приніс Євангеліє до Франконії та віддав життя за вірність Христові. Його приклад став доброю нагодою замислитися над власним покликанням до святості та мужнього свідчення віри у сучасному світі.
Українська громада взяла активну участь у самій Святій Месі. Наші вівтарники урочисто прислуговували під час процесії з процесійним хрестом та рапідами, достойно представляючи українську церковну традицію. Український хор виконав «Алилуя», а також прозвучало друге читання з Послання святого апостола Павла до Ефесян (Еф. 5, 8–14) українською мовою. Саме слова апостола Павла стали духовною віссю цьогорічного богослужіння: «Колись ви були темрявою, а тепер у Господі ви — світло. Живіть як діти світла!… Прокинься, сплячий… майте відвагу і встаньте!»
Особливо проникливо прозвучало українське прохання у Молитві вірних, у якому наші парафіяни молилися за справедливий і довготривалий мир в Україні, на Близькому Сході та в усьому світі, просячи Господа зміцнити всіх, хто страждає від війни, потішити тих, хто оплакує своїх рідних, навернути серця тих, хто чинить зло, та зробити кожного з нас знаряддям Божого миру, примирення й надії. Саме це прохання було доручено українській громаді організаторами богослужіння.
Надзвичайно зворушливим моментом стала процесія з дарами. Представники української громади принесли до вівтаря символічного голуба миру на синьо-жовтому тлі, передавши його єпископові Вюрцбурга владиці Францу Юнгу як знак невтомної молитви українського народу за мир, свободу та людську гідність. Цей простий, але промовистий жест глибоко зворушив багатьох присутніх і став видимим свідченням того, що біль України сьогодні є болем усієї Церкви.
Святу Месу очолив єпископ Вюрцбурга владика Франц Юнг у співслужінні священників дієцезії та душпастирів іншомовних громад. Серед них співслужив також душпастир нашої української громади о. Іван Сохан.
У своїй проповіді владика Франц Юнг, роздумуючи над словами апостола Павла, закликав усіх присутніх жити як діти світла, щодня дозволяючи Христові освітлювати наші серця. Він наголосив, що світло Христове допомагає бачити добро і викривати зло, не залишатися байдужими перед несправедливістю, а починати зміну світу із власного життя, родини та спільноти. Особливо сильними прозвучали його слова про те, що найбільшим союзником темряви є людська байдужість, а тому кожен християнин покликаний «прокинутися», не залишатися духовно сонним і щодня робити світ бодай трохи світлішим. Завершуючи проповідь, владика повторив головний заклик цьогорічного паломництва: «Майте відвагу і встаньте! Тоді Христос буде вашим світлом.»
Після завершення богослужіння святкування продовжилося на катедральній площі, де всі громади мали нагоду поспілкуватися у дружній атмосфері. Українська та хорватська громади підготували столи, щедро наповнені традиційними національними стравами та домашньою випічкою. Багато гостей із вдячністю знайомилися з українською кухнею, а щирі розмови, усмішки та взаємна відкритість стали ще одним знаком братерства між народами.
Особливо символічно, що всі добровільні пожертви, зібрані під час цього частування за українським столом, будуть скеровані до фонду підтримки України. Таким чином молитва за мир отримала своє практичне продовження у конкретному ділі милосердя та солідарності.
Щиро дякуємо всім нашим паломникам, вівтарникам, читцям, хористам, волонтерам і кожному, хто долучився до підготовки цього дня. Нехай приклад святого Кіліана, який залишив свою батьківщину, щоб нести світло Євангелія іншим народам, надихає і нас мужньо свідчити свою віру, жити як діти світла та бути носіями миру й надії всюди, куди Господь нас посилає. Слава Ісусу Христу!