Від Бамберга до Фрайбурга: священники Південно-Західного деканату обговорили нові спільні душпастирські ініціативи

Зустріч відбулася в онлайн-форматі під проводом декана протопресвітера Івана Сохана. У ній взяли участь о. Андрій Чмир, о. Роман Врущак, о. Роман Коцур, о. Ігор Черніховський та о. Василь Василишин.
Велика географія — спільне служіння
Південно-Західний деканат об’єднує українські греко-католицькі парафії та душпастирські осередки, розташовані на території п’яти німецьких римо-католицьких дієцезій: архидієцезій Бамберга і Фрайбурга та дієцезій Вюрцбурга, Роттенбурга-Штутгарта і Шпаєра.
Душпастирське служіння в межах деканату охоплює численні українські громади у Франконії, Бадені, Вюртемберзі та Рейнсько-Неккарському регіоні.
Попри значні географічні відстані, усі ці громади є частиною єдиної церковної спільноти, покликаної підтримувати українців у збереженні віри, духовної спадщини, родинних цінностей та національної ідентичності.
Духовна єдність і взаємна підтримка
Збори розпочалися молитвою до Святого Духа та духовними роздумами отця-декана Івана Сохана над першою главою Другого послання апостола Павла до Коринтян.
У центрі уваги було покликання християн до взаємної підтримки, співчуття та розради, особливо в часі випробувань. Священники поділилися власними роздумами про те, як бути носіями Божої надії та підтримки для людей, котрі переживають наслідки війни, вимушеного переселення та розлуки з рідними.
Спільний курс психологічної підтримки та розвитку сім’ї
Одним із найважливіших результатів зустрічі стало рішення започаткувати спільний для всіх парафій деканату онлайн-курс психологічної підтримки та розвитку сім’ї.
Ініціативу представив о. Іван Сохан як продовження співпраці, започаткованої під час деканального Форуму душпастирства родин. За результатами опитування учасників форуму, особливе зацікавлення викликали виступи психологині Марії Тракало.
Відтак українська парафія Святого Івана Хрестителя з осідком у Бамберзі у співпраці з хабом ментального здоров’я «ДіяТи» організовує цикл онлайн-зустрічей, присвячених психологічному благополуччю, подружнім стосункам, підтримці та розвитку сім’ї.
Усі священники деканату підтримали пропозицію та погодилися запросити до участі в цьому проєкті вірних своїх громад. Таким чином, ініціатива, започаткована на парафіяльному рівні, переростає у спільний деканальний проєкт, доступний українським родинам у різних регіонах Німеччини.
Деканальні паломництва та зустрічі зі Святим Письмом
Ще одним перспективним напрямком співпраці стала пропозиція о. Андрія Чмира організовувати спільні деканальні паломництва до святинь, доступних для вірних різних парафій.
Священники погодилися спільно шукати та пропонувати відповідні паломницькі місця в межах деканату. Такі подорожі мають стати не лише нагодою для спільної молитви, але й можливістю для взаємного знайомства парафіян, зміцнення церковної єдності та розвитку живих зв’язків між українськими громадами.
Обговорювалася також можливість організації спільних онлайн-зустрічей для молитовного читання Святого Письма. Водночас священники висловили переконання, що такі біблійні зустрічі доцільніше проводити безпосередньо у своїх парафіях, у невеликих групах, які сприяють особистому спілкуванню, молитві та глибшому осмисленню Божого Слова.
Деканат як простір співпраці та братерства
Під час зборів священники також обмінялися досвідом парафіяльного життя, розповіли про реалізовані ініціативи, актуальні виклики та заплановані душпастирські заходи.
Регулярні деканальні зустрічі мають особливе значення в умовах української діаспори, де громади часто розташовані на значній відстані одна від одної, а священники нерідко опікуються кількома душпастирськими осередками одночасно.
Деканат є не лише адміністративною структурою Церкви, але насамперед простором священничого братерства, взаємної підтримки, обміну досвідом та спільної відповідальності за духовне життя довірених вірних.
Наступні деканальні збори заплановано провести під час формаційних курсів для священників у листопаді 2026 року в Мюнхені або згодом в онлайн-форматі.
Зустріч завершилася спільною молитвою до Пресвятої Богородиці, під материнський покров якої священники ввіряли своє служіння, парафіяльні громади та всіх вірних Апостольського Екзархату.