Свято розпочалося родинною програмою для дітей і дорослих: гостей чекали кава та домашня випічка, розваги для наймолодших, творчі активності, виступи танцювального колективу, а завершилася програма урочистою Святою Мессою та спільним святкуванням із живою музикою, спілкуванням і частуванням. Українські парафіяни мали нагоду не лише молитися разом із місцевою громадою, але й провести час у теплій, родинній атмосфері, знайомлячись і поглиблюючи взаємні зв’язки.

Для нашої української громади в Байройті ця подія має особливе значення. Відтоді, як два роки тому громада отримала можливість регулярно звершувати богослужіння у храмі святого Венедикта, він став для багатьох українців справжнім духовним домом далеко від Батьківщини. Тут щомісяця збираються на молитву українські родини з Байройта та околиць, тут звершуються Святі Таїнства, душпастирські зустрічі та формується жива церковна спільнота, яка допомагає нашим людям не втрачати духовної єдності, культури та національної ідентичності.

Байройт став новим домом для багатьох українців, особливо після початку повномасштабної війни. Саме тому надзвичайно цінною є відкритість місцевої Церкви, яка не лише надала українській громаді можливість молитися у своєму обряді, але й щиро прийняла наших вірних як братів і сестер у Христі.

Спільна участь у храмовому святі стала ще одним гарним свідченням того, що, попри різноманіття традицій і літургійних обрядів, усіх нас єднає одна віра, одне Хрещення і один Господь. Такі зустрічі допомагають краще пізнавати одне одного, зміцнювати взаємну довіру та будувати справжню церковну спільноту, в якій українці й німці можуть разом молитися, святкувати та підтримувати одне одного.

Висловлюємо щиру вдячність сестрам-монахиням польського згромадження, які з великою любов’ю та відданістю опікуються храмом святого Венедикта, а також місцевому пароху о. д-ру Крістіану Штегеру за щире запрошення, братню гостинність і постійну підтримку української громади. Дякуємо також усім парафіянам громади святого Венедикта за теплий прийом, відкритість сердець та спільне свідчення християнської єдності.

Нехай Господь і надалі благословляє нашу співпрацю, щоб храм святого Венедикта залишався місцем, де люди різних народів і традицій можуть зустрічатися, разом молитися та відкривати, що Церква Христова є однією великою родиною.